Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про розмір таких сум, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

При цьому, як випливає з висновку Верховного Суду України, роботодавець не звільняється від цього обов’язку навіть після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати (постанова ВСУ № 6-144ц13 від 29.01.2014 р.).

Таким чином, навіть якщо судом вже було винесено рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки, однак фактично роботодавець не виплатив зазначені суми, працівник має право вимагати отримання середнього заробітку за весь період невиплати по день фактичного розрахунку (а не, наприклад, по день винесення чи набрання чинності судовим рішенням або видання судового наказу).